?

Log in

Верхняя запись Врата

Оставь надежду всяк сюда входящий
Приветствую в моем уютненьком.
Наконец-то я сподобился написать верхний пост. Итак обо мне. Зовут меня Роман и это мой бложик, в котором я пишу о том, что мне интересно, конечно когда мне не лень.  Сам я с центральной Украины,  родился и вырос у истоков реки Ингулец, это там где Мельгуновский или Литой курган. Собственно местность, которую Рыбаков считает одним из центров зарождения славян, как народа. Скажу я вам это непередаваемое чувство, когда читаешь его работы и видишь не абстрактные географические названия, а речку, в которой сотни раз купался, лес в который ходил в походы, степь укрытые курганами, по которым бегал. Вообще на истории я был повернут с детства, рисовал зайцев всяких в шароварах и с оселедцами)). По мимо истории меня еще всегда интересовала религия. Еще в детстве я прочитал библию и решил что это не мое, ходил тролил христиан, не со зла, а в желании установить истину. Потом, со временем я узнал больше  о славянском  язычестве и понял, что это мое. Сам себя считаю потомком друга и соратника Петра Коношевича Сагайдачного, гетьмана Олифера Голуба, хотя и не обосновано, но почему бы и нет. Но, что-то я отклонился от темы.Читать дальше...Свернуть )

Вот такие пироги мои дорогие. Рад всем хорошим людям в моем журнале.
З.Ы. Обращайтесь ко мне на Ты.

Метки:

Пока

Ну, дивлюсь ЖЖ повністю перейшов під юриздикцію ФСБ РФ.
Тож цип постом офіційно заявляю, що я на цьому майданчику всьо.
Хоча, я й так давно не пишу.
А жалко, гарний був ресурс колись...

Чтиво

 Почитав тут пару книг про нашу війну. Одна геть художня, одна з серединки на половинку і дві документальні, наче як.
І що я вам скажу, найбільш мені сподобалась зовсім не показна книжка "Герої (не) війни". Ні, тобі, красивих фото, ні красивої обложки, ні дорогого пареру. Але вміст. Як на мене найбільш реально описано все, без зайвої героїзації та ідеалізації. Не те, щоб в інших брехня, але ця чесніша якась, чи що? А так, нічого нового я в них не вичитав, просто цікаво було, як же людям малюють ту війну.
П.С. Ну і арту якось за кадром всі залишають, трохи засмучує. Втім, яка різниця. Кому треба той знає.

Метки:

Закінчення сезону

Мабуть на цей рік все.

щеСвернуть )


Кому цікаво - будинок з газобетону 375мм 400 щільність. Так армований. Планування змінювалось вже раза три, так що не знаю, як вийде всередині по факту.

Метки:

Вивіска

Перша моя післявоєнна робота і перша професійна. В плані, що не дома склепав комусь, а в магазин, за нормальні гроші.
Перший раз взяв різець в руки, до цього не було надхнення. Та й на це не було надхнення, але ж я пообіцяв. То, я вам скажу, різба це наркота. Було достатньо почати щось робити, як не міг відірватися, тиждень, майже цілодобової роботи і результат можете спостерігати.
Ще фотоСвернуть )


Армійські байки

Було це восени. Їхали ми вперше на фронт. Стрьомно шо капєц, всі молоді, зелені. Ну, дехто не молодий, але пороху не нюхали ще. Їхали своєю технікою, на якій працювали потім з начівлею у ду-у-у-уже зеленій зоні. Ну це я зараз розумію, тоді ми думали, що вже, ледве, не за деревами ворог і очі в більшості були з залізну гривню.
Так от. Так склалось, що поїхали ми всі з новою зброєю. Ну, як новою, така ж стара, як ми тренувались, але не та. Це саме по собі не є гут. Бо до свого автомата звикаєш. Але в мене відбувся окремий конфуз. Подивитись до автомата я зміг тільки на привалі, вже в зоні АТО. Ну то тепер я розумію, що то така зона була, як я китаєць. Але тоді мене ледь інсульт не вдарив, коли знявши кришку ствольної коробки я побачив лопнувшу пружину. А запасної ніде взяти...
Але це ще не все. Поліз я ревізію робити далі. І що? А дульний компенсатор в мене не відкручується. Я його і так і сяк, і вдвох і ломом - ніяк. Тоді нагріли ми його на вогні і на гарячу скрутили фомкою. Потім я довго шкрябав дуло напильником і зачищав шкуркою, бо раковини були, як я завбільшки. І не треба ото кидатися в мене важкими предметами, знаю, що такого робити не можна, але мені потрібна була зброя, яка працює і мені було все одно на те захисне покриття і всю іншу муру, на кшталт сроку служби.
Пружину я скрутив як не будь на перший час, через проставку. Потім замінив звичайно. А автомат чудово відпрацював більше року. Але в той день мені здавалось, що нас кидають на убой...

Метки:

Фантомна ампутація

Нє, я знаю, що буває фантомний біль, але що це був за нафіг? Сплю і мені чи сниться чи фіг його зна, що то було. Що в мене нема ноги нижче коліна. І я в цьому впевнений. Прокинувся, пробую - на місці. А такий реалізм був. Ніхто не в курсі шо це таке?

Метки:

Rebrending

Сьогодні виявилось, що я вже живу в Кропивницькому. А область наша Кропивницька. То й я тепер кропивничанин, чи як його? Головне по тихому. Нє щоб зразу так було зробить і не розводити істерику.

Метки:

Туалет

Кому там було цікаво, що за такий туалет з бочки то показую.

Як ви зрозуміли, ми не діогени і ні жить, ні какать в бочці не будемо.

А от в бочку - це можна.
Власне вона автоматично і підлога.

От така не хитра конструкція.
Гарно бути котиком,
Гарно і собакою.
Де схотів попісяв,
Де схотів покакав.
Лапкою вирив ямку,
Закопав какашку.
І не треба дупу
Витирать бумажкою.


А ти, Ромко, копай яму під туалет. Благо, що копати я ще не одвик, а земля в нас м'якша, ніж донецька.
Отже, з чого починається будівництво? Нє, не з фундаменту, навіть не з паркану, з туалету. Треба було слухати старих будівельників і копати його одразу.

Метки:

Санвузол

Замовили в нас перетинку з піскоструйним вітражем.
Люди хотіли щось з національними мотивами. Ну то мене климонуло, стандартних же нема, то я намалював свої два варіанта
ЩеСвернуть )

Дощ

Знову дощ нагнав мене зі стройки))


Метки:

Коріння

Почав читати книгу А. Кокотюхи "Справа отамана Зеленого". Крім того, що я вже не одноразово помічав, що за сто років ніхрена не змінилося, мене зацікавив рядок.
"ґпетлюрівці шукають зносин із такими, як Голуб і Зелений..."
Ніхто не в курсі, що за Голуб, бо ч вже не в перше бачу своє прізвище серед повстанців. Може б це пояснило, чому ніхто нічого строком не знаю про мого прадіда, звідки він і куди подівся?




П.С.
Дзвонив батя сьогодні. Померла баба(( Перед цим, в день смерті Джугашвілі померла прабаба по мамкиній лінії. Словом нема в мене більше ні дідів, яких нема давно, ні бабів...

Метки:

The Wall

Ну шо, сьогодні історична дата. Ромка почав гнати стіни свого бункеру)))



Як то кажуть, холера мать, З почином.

Метки:

Дощ.

Нє, я понімаю, що весна, посівна була, рослинам потрібна волога і все таке. Але ж, холєра, я два тижні на стройку попасти не можу...





Метки:

9 Травня

Да, я ще не здох, але в мене до біса багато роботи і дуже мало час. Знайшов хвилинку, вирішив написати про 9 травня в Кіровограді. Буквально пару рядків.
Сходив зранку на Вали. Нічого особливого не було. Більш-менш стандартна програма, але дещо скромніша, ніж в минулі роки. Власне я ходив більше на "Алею Героїв", Як не дивно комусь буде здаватися в нас вживаються ветерани 2ї Світової з ветеранами АТО, афганцями і іншими.
Випадково зустрів своїх, тобто співслужбовців. Не багато, але з половину кіровоградських, мабуть. Пройшлись трохи, поклали квіти біля стели з фото загинувших з нашого підрозділу. Та й розбіглись хто куди. Каші в цьому році не було, та й наїлись ми цьої фронтової романтики. А фронтові сто грам хто вже хотів той сам пив, де йому зручно. А я почемчикував на дачу знімать опалубку, планувати землю у смажити шашлики. От такий був день. Буде час - напишу ще.
П.С. Перекладати лінь, та й ніколи.

Метки:

Божниця

Так виглядає червоний кут сучасного язичника
Так віглядит Красный кут современного язычника.
У Кабана нашого був ремень війська польського. Ото я й думаю, яких з цього казочок напридумувати можна. Хоч про польських найманців розказуй, в купі з прізвищем на -ський - досить вірогідно б звучало. Хоч про фашистів White Power. А то був просто надійний і практичний ремінь у дядька з Кіровоградщини.

У Кабана нашего был ремень войска польского. вот я и думаю, каких сказочек с этого можно напридумывать. Хочешь про польских наёмников рассказывай, в сумме с фамилией на -ский - вполне вероятно бы звучало. Хочешь про фашистов White Power. А то был просто надежный ы практичный ремень у дядьки с Кировоградщины.

Метки:

Котика вам

То ж сьогодні котячий день. Котобандерівця вам в стрічку!
Так сегодня же  кошачий день. Котобандеровца вам в ленту!
Продовжу тему діячів Чорноліської республіки. На цей раз взагалі цікаво. Житель мого села Тиміш Компанієць. Був в мене друг з таким прізвищем, може й родич якийсь. Не знаю де він зараз, щоб спитати. Десь під києвом був в останнє, як я з ним зв'язувався. Що цікаво, в кінці вказано прізвище якогось Івана Голуба. Так склалося, що мій прадід Ілля невідомо звідки взявся і невідомо куди дівся, але був десь з наших країв. То я оце й думаю, а не тому ніхто про нього нічого не розказував, що боялись репрессії. Дід Василь 26 року народження, Прадід зник в 30х, ніби то, десь на Сході України. Про його сім'ю нічого не відомо. То може той Іван і є його родич, якого назвав Тиміш, як уже загиблого. Хто знає, але таке пояснення могло бути б розумним.
повстанці





Роман КОВАЛЬ
КОЛИ КУЛІ СПІВАЛИ
Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу

Тиміш Компанієць, ад’ютант отамана Загороднього

Тимофій Архипович Компанієць народився 10 червня (липня?) 1897 року в хліборобській родині у с. Єлисаветградка Єлисаветградської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Напевно, саме тут закінчив однокласну земську школу.
Фотографія Тимофія не збереглася, але знаємо, що він був високого зросту блондин. До війська його взяли 1915 року. Служив у 34-й артилерійській бригаді. Дослужився, як тоді казали, до “фервекера” (фельдфебеля). Воював на Румунському фронті до 1918 року, а тоді, демобілізувавшись, помандрував додому. Але через розбурхану війною і революцією Україну не так легко було добратися рідної оселі1.
На Поділлі Тиміш потрапив у загін Якова Шепеля. Повоювавши трохи на Літинщині, попрошкував далі на схід. І таки дістався рідного порога. Але совєтська влада була і тут. Тож довелося знову братися за зброю.
Воював у Чорноліському полку Пилипа Хмари, побував у загонах Дениса Гупала і Ларіона Загороднього.



Читать дальше...Свернуть )



повстання в Лук'янівській в'язниці


Метки: