Я с трубкой

Врата

Оставь надежду всяк сюда входящий
Приветствую в моем уютненьком.
Наконец-то я сподобился написать верхний пост. Итак обо мне. Зовут меня Роман и это мой бложик, в котором я пишу о том, что мне интересно, конечно когда мне не лень.  Сам я с центральной Украины,  родился и вырос у истоков реки Ингулец, это там где Мельгуновский или Литой курган. Собственно местность, которую Рыбаков считает одним из центров зарождения славян, как народа. Скажу я вам это непередаваемое чувство, когда читаешь его работы и видишь не абстрактные географические названия, а речку, в которой сотни раз купался, лес в который ходил в походы, степь укрытые курганами, по которым бегал. Вообще на истории я был повернут с детства, рисовал зайцев всяких в шароварах и с оселедцами)). По мимо истории меня еще всегда интересовала религия. Еще в детстве я прочитал библию и решил что это не мое, ходил тролил христиан, не со зла, а в желании установить истину. Потом, со временем я узнал больше  о славянском  язычестве и понял, что это мое. Сам себя считаю потомком друга и соратника Петра Коношевича Сагайдачного, гетьмана Олифера Голуба, хотя и не обосновано, но почему бы и нет. Но, что-то я отклонился от темы.Collapse )

Вот такие пироги мои дорогие. Рад всем хорошим людям в моем журнале.
З.Ы. Обращайтесь ко мне на Ты.
Я с трубкой

Пока

Ну, дивлюсь ЖЖ повністю перейшов під юриздикцію ФСБ РФ.
Тож цип постом офіційно заявляю, що я на цьому майданчику всьо.
Хоча, я й так давно не пишу.
А жалко, гарний був ресурс колись...

UPD: я тут https://www.facebook.com/xtrabass1
Я с трубкой

Чтиво

 Почитав тут пару книг про нашу війну. Одна геть художня, одна з серединки на половинку і дві документальні, наче як.
І що я вам скажу, найбільш мені сподобалась зовсім не показна книжка "Герої (не) війни". Ні, тобі, красивих фото, ні красивої обложки, ні дорогого пареру. Але вміст. Як на мене найбільш реально описано все, без зайвої героїзації та ідеалізації. Не те, щоб в інших брехня, але ця чесніша якась, чи що? А так, нічого нового я в них не вичитав, просто цікаво було, як же людям малюють ту війну.
П.С. Ну і арту якось за кадром всі залишають, трохи засмучує. Втім, яка різниця. Кому треба той знає.

Я с трубкой

Закінчення сезону

Мабуть на цей рік все.

Collapse )


Кому цікаво - будинок з газобетону 375мм 400 щільність. Так армований. Планування змінювалось вже раза три, так що не знаю, як вийде всередині по факту.
Я с трубкой

Вивіска

Перша моя післявоєнна робота і перша професійна. В плані, що не дома склепав комусь, а в магазин, за нормальні гроші.
Перший раз взяв різець в руки, до цього не було надхнення. Та й на це не було надхнення, але ж я пообіцяв. То, я вам скажу, різба це наркота. Було достатньо почати щось робити, як не міг відірватися, тиждень, майже цілодобової роботи і результат можете спостерігати.
Collapse )


Я с трубкой

Армійські байки

Було це восени. Їхали ми вперше на фронт. Стрьомно шо капєц, всі молоді, зелені. Ну, дехто не молодий, але пороху не нюхали ще. Їхали своєю технікою, на якій працювали потім з начівлею у ду-у-у-уже зеленій зоні. Ну це я зараз розумію, тоді ми думали, що вже, ледве, не за деревами ворог і очі в більшості були з залізну гривню.
Так от. Так склалось, що поїхали ми всі з новою зброєю. Ну, як новою, така ж стара, як ми тренувались, але не та. Це саме по собі не є гут. Бо до свого автомата звикаєш. Але в мене відбувся окремий конфуз. Подивитись до автомата я зміг тільки на привалі, вже в зоні АТО. Ну то тепер я розумію, що то така зона була, як я китаєць. Але тоді мене ледь інсульт не вдарив, коли знявши кришку ствольної коробки я побачив лопнувшу пружину. А запасної ніде взяти...
Але це ще не все. Поліз я ревізію робити далі. І що? А дульний компенсатор в мене не відкручується. Я його і так і сяк, і вдвох і ломом - ніяк. Тоді нагріли ми його на вогні і на гарячу скрутили фомкою. Потім я довго шкрябав дуло напильником і зачищав шкуркою, бо раковини були, як я завбільшки. І не треба ото кидатися в мене важкими предметами, знаю, що такого робити не можна, але мені потрібна була зброя, яка працює і мені було все одно на те захисне покриття і всю іншу муру, на кшталт сроку служби.
Пружину я скрутив як не будь на перший час, через проставку. Потім замінив звичайно. А автомат чудово відпрацював більше року. Але в той день мені здавалось, що нас кидають на убой...
Я с трубкой

Фантомна ампутація

Нє, я знаю, що буває фантомний біль, але що це був за нафіг? Сплю і мені чи сниться чи фіг його зна, що то було. Що в мене нема ноги нижче коліна. І я в цьому впевнений. Прокинувся, пробую - на місці. А такий реалізм був. Ніхто не в курсі шо це таке?
Я с трубкой

Rebrending

Сьогодні виявилось, що я вже живу в Кропивницькому. А область наша Кропивницька. То й я тепер кропивничанин, чи як його? Головне по тихому. Нє щоб зразу так було зробить і не розводити істерику.
Я с трубкой

Туалет

Кому там було цікаво, що за такий туалет з бочки то показую.

Як ви зрозуміли, ми не діогени і ні жить, ні какать в бочці не будемо.

А от в бочку - це можна.
Власне вона автоматично і підлога.

От така не хитра конструкція.
Я с трубкой

З чого починається стройка

Гарно бути котиком,
Гарно і собакою.
Де схотів попісяв,
Де схотів покакав.
Лапкою вирив ямку,
Закопав какашку.
І не треба дупу
Витирать бумажкою.


А ти, Ромко, копай яму під туалет. Благо, що копати я ще не одвик, а земля в нас м'якша, ніж донецька.
Отже, з чого починається будівництво? Нє, не з фундаменту, навіть не з паркану, з туалету. Треба було слухати старих будівельників і копати його одразу.