xtrabass (xtrabass) wrote,
xtrabass
xtrabass

  • Mood:

Прически и идеологии.

Давно хотел написать, точнее спросить, да все откладывал.

Итак, на картинке сверху видим две диаметральные прически, к чему бы это?

Краткие сведения:

Оселедець:

Длинные усы и немного поседевший оселедец украшал лицо признаками опыта и покоя, а серебряная булава, которая блистала в его сильной руке, напоминала всем о большой власти запорожского кошевого атамана...

Оселедец, что не говорите, не просто атрибут, не средневековая мода - это признак отличия, определенного статуса.

другой вариант - Коса на голове - это знак, что воин находится в состоянии священной войны и готов в любую минуту умереть за свою землю и род.

Чуб (оселедец) это не тюркская и не типичная словяно- норманнская фризура, ведь варяги голову не брили и даже заплетали косички, а если китайцы и японцы тюрки (они тоже брили голову) - то я всевышний мессия буда-алах-ярило . Это же откуда пошел чуб? Давайте попробуем разобраться

Но у некоторых норманов тоже были чубы! Но у каких норманнов? Обычно у тех, которые общались со славянами. На голове у норманнов такая прическа была признаком знати - ярлов. Норманны, которые завоевали Англию имели выбритые головы и широкий чуб спереди. Такая прическа была распространена среди кельтов. Последние считали длинные копны  волос, как признак божественности. В IX ст., при династии Каролингов, франкские воины носили прическу, которая напоминала  чуб-оселедец.

Питалися козака: "Що то за причина,

Що в вас гола голова, А зверху чуприна ?"

"А причина то така: Як на війні згину

— Мене ангел понесе

В небо за чуприну".
Чубы также носили древние германцы - готы (остготи), которые жилы в степях современной Украины России и Белоруссии, потому эта прическа была распространена среди скандинавов и русичей.
Славянская языческая идолография практически не знает длиннобородых богов и вовсе не знает длинноволосых.Славянские   племена изображали своих идолов с усами, но без бород (Перун, у которого „ус злат”). На миниатюрах Радзилловской летописи у Перуна усов не видно, как и бороды. Зато выразительно заметен чуб-оселедец, совсем по-запорожски  ниспадающий к левому уху. Историки утверждают что, Русы (скандинавы) Киевской Руси IX-XI ст. брили бороды и головы. Придерживаясь княжеской военной традиции, запорожцы, равно как и войско варяга Святослава, брили голову и бороду, оставляя усы и чуб.
Нужно здесь сказать, что в средневековой Европе христианская церковь выступала против обычая “выращивать на лице щетину”в отличии от православной . Козьма Пражский, описывая знатного чеха времен Болеслава Грозного, отмечает двойной чуб на его бритой голове.  „Великая хроника”, описывая последнего представителя родовой знати на польский престол – Котишко, говорит, что его голова была голой, за исключением одного клока волос на маковке – полная аналогия со Святославом. Похожая прическа у князя Вацлава на миниатюрах  Вольфенбюттельской рукописи. Почти сородичи  славяне и  балты тоже не были склонны отпускать волосы и бороды. На средневековых изображениях пруссаков видим бритые бороды, длинные усы и коротко подстриженные волосы (иногда распознаются чубы). В иконографической традиции Литвы изображения Ягелло (Ягайло) очень происходит на князя Святослава. Такой же был и общий вид литовской шляхты того времени.
На острове Мальта в часовне Арагона есть интересным надгробием Большого магистра Мальтийских рыцарей Николо Котонера, выполненный скульптором Доменико Гвиди (1628—1701). Один из Атлантов, что поддерживает это надгробие, похожее на запорожца, который разрывает путы. Искусствоведы сходятся в мнении, что это изображение литовского князя Радивила (смотри рисунок), который был гребцем на галере в турецком плену, и которого позже освободили мальтийские рыцари. И опять вопрос: почему у князя казацкая прическа?

То есть мы пришли к выводу, что чуб то был признак как-то класса людей у разных народов, но какого?

Шведский историк Йоган Гербиний в описании давнего мира вспоминает борисфенитив-косоносцев (жителей бассейна Борисфена-Днепра). Неизвестный персидский автор 9-го века н.э. в труде «Книга границ мира» описывает русов: «народ русов воинственен. Они воюют со всеми неверными и всегда выходят победителями, среди  них есть группа из моровват (рыцарей).    Они шьют шаровары приблизительно из 100 гязев ткани, которые надевают и вращают выше колена...они шьют шапки из шерсти с хвостом (шлыком)». Полное описание казака в шароварах и в шапке со шлыком. В целом следы распространения оселедца в мире заметны по мере расселений арийских племен из Надднепрянщины.
В Мизине, на берегу реки Рось, украинские археологи нашли старейшее в мире антропоморфное изображение с чубом, вырезанное на кости мамонта. Возраст изображения — 20 тысяч лет. Но  историографией даже вспоминать об этом изображении не желает. Ведь эта находка убедительно доказывает, что родиной арийских племен была именно эти земли.
У арийских племен, которые в давние времена переселились в Индию, эта прическа была признаком военной касты — кшатриев. Кшатрии носили ее еще четыре тысячи лет назад. У них она имела название „шикхандака" и была она свойственна индийскому богу ветра, Кришне (как символу воинства). Считается, что эта прическа символизировала солнечный луч, знак солнца. Кроме того, чуб, который формой напоминает шлык на казацкой шапке, свидетельствовал о пренебрежении кшатрия к смерти. Ведь через чуб бессмертная душа его поднимется к  солнцу.
Лишить чуба казака считалось наибольшим позором. О чрезвычайно высоком статусе этой прически у запорожцев свидетельствует и сурово регламентированный способ ношения чуба, закрученного именно за левое ухо.
Чуб  непременно носили за левым ухом, как все отличия и награды, - объяснял прежний запорожец Антин Головастый Великому князю Константину Павловичу, — саблю, шпагу, ордена и др. носят слева, то и чуб, как знак рьяного и отважного казака, следует также носить слева". В Украине существовал даже специальный термин „чуприндир" — храбрый, как запорожец, который носит чуб на голове.
Нет ни единого сомнения, что первые казаки были язычниками, но потом, неизвестно при каких обстоятельствах, часть приняла христианство.  И еще одна мысль, которая постоянно мозолит мне голову - Государство наших предков, которое европейцы называли РУСЬ никто не мог завоевать, тогда решили расколоть ее внутренне и ввели христианство, которое втолковывает нам с детства, что мы рабы божьи!...
Самый известный язичник-характерник - Сирко.

А кто Вы?

 Добровольный раб или хозяин своей судьбы? Кем Вы хотите быть? Решайте.

 А это Вам что-то напоминает?:
Рабочий день закончился, и рабы, которые работали на плантации, разбрелись по своим жилищам. Во время ужина они разговорились: - Нужно что-то с хозяином делать. Он нас так в могилу загонит! - Так, если бы от него как лишиться ... И так сказал к ночи. А когда все наговорил, довольные пошли спать, набираться сил. Ведь завтра нужно идти на плантацию продолжать работать ...

Фото чубов других народностей:



Святослав Завоеватель. Князь Руси в годах 964-972.


Варяг из войска Святослава Храброго


Большинство франкских, сакских, вандалов и других воинов   средневековой Европы заплетали шевелюры в косы и брили затылок




Cлов’янско-норманская прическа-чуб воина Киевской Руси времен князя Святослава.

Русский воин

Широкая разновидность норманского чуба



Воины германского племени англов носили прическу, которая напоминала оселедец. (Кадры из шотландского исторического фильма „Winter Warrior” © Palm Tree UK Ltd.)

Подсмотрел и перевел, с моими зменениями

Тонзура:

Запросто, с маху, можно сказать так: тонзура - это специально выбриваемая лысина на темени католических монахов. Собственно tonsura переводится с латыни как стрижка или бритьё. Тонзура фигурировала в христианстве задолго до раскола на католичество и православие, да и в православии иногда темя брили - это называлось гуменце. Вот что говорит по этому поводу Даль:





гуменце также самое темя головы, маковка, верховка, выстригаемая у священно- и церковнослужителей, при посвящении их; встарь выстригалось на постригах, при возмужалости отрока вообще; ныне крестьяне, склонные к староверству, особ. ниж. выстригают гуменце.





Наиболее полно о разных формах тонзуры рассказано вот здесь:





Тонзура (лат. tonsura) - остриженное место на макушке у  католических духовных лиц, символ отречения их от мирских  интересов.  С  давних  пор существовал обычай, по которому кающиеся остригали себе  голову  наголо; затем этот обычай переняли монахи, а в VI в. и все христианские духовные лица;  это  было  узаконено  четвертым  толедским  собором  633  г.  Т. различалась двух родов: Т.  апостола  Павла,  когда  наголо  остригалась передняя часть головы, и Т. апостола  Петра,  делавшаяся  на  макушке  в форме кружка. Первый род Т. был обычен в греческой церкви, а в несколько измененной форме (Т. апост. Иакова) - также  у  британцев  и  ирландцев; второй род Т. общепринят в западной церкви у монахов  и  священников.  В настоящее время Т. обыкновенно производится одновременно с посвящением в низший духовный сан, причем она бывает величиною с небольшую  монету;  у священников она величиной с гостию, у епископов - еще большие, а у  папы оставляется лишь узкая полоса волос над лбом.





О происхождении тонзуры единого мнения как-то нет. Похоже, в нынешнюю форму тонзуры слились самые разные обычаи укрощения растительности на голове, пришедшие в христианство из разных культур. Вот, товарищ Бондаренко пишет:





...Тонзура ирландских (и британских до н. IX в.) монахов, которая также вызывала раздражение в Риме (передняя часть головы выбривалась до линии, шедшей от одного уха до другого, на остальной части головы волосы не стриглись) была, судя по пассажу из Книги из Арма, заимствована у друидов...





Вот что пишет по этому поводу товарищ Блаватская (КОРНИ РИТУАЛИЗМА В ЦЕРКВИ И МАСОНСТВЕ):





...макушка голов у жрецов Анубиса /египетское божество с головой собаки и телом человека, проводник души в царство мёртвых - прим. ДМ/ была обрита (Ювенал) — отсюда произошла тонзура...





Впрочем, если верить Блаватской, у нас вообще всё хоть сколько-нибудь мистическое - из Египта :::) А вообще, что символизирует тонзура? http://mirslovarei.com/content_sim/Tonzura-874.htmlвполне светло и мистично:





Выбривание волос символизирует отказ от плодородных сил природы, духовную трансформацию, обнаженность новорожденного дитя, аскетическую жизнь, вступление на духовную тропу самоотрицания и отрицания мира, концентрацию. Тонзура может разделять символику солнечного диска, короны и купола храма. В христианстве она символизирует терновый венец и отказ от плоти.





Однако, масоны, например, проводят здесь параллель со световым окошком в крыше храма - в их интерпретации тонзура есть готовность немедля воспринять низошедшую благодать. Думается, если проследить исторические корни, можно будет добраться и до того, что это - просто бритьё волос над Сахасрара-чакрой...

Сведения о тонзуре взял тут

Дополнение: Оселедцы в истории от molodyj_gutsul:
"Поповню вашу колекцію оселедців.

Єгипетський син фараона
\"\"

Міттаннієць
\"\"

Хетти
\"\"
\"\"

Ну і наші прямі предки - скіфи
\"\""

anonymous
"Ти просив підтвердження, що массагети і гуни носили оселедці.

\"\"
Азіатський сак з оселедцем

А ось оселедці у гунів.

\"\"

\"\"

\"\"
Золотий гунський воїн

\"\"
Весь наряд золотого воїна.

Вот теперь мой вопрос, что это, по сути, всего лишь традиция, или же противостояние двух миров?
Tags: Высшие материи, История
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 183 comments

Anonymous

April 19 2012, 02:27:46 UTC 7 years ago

вибачаюсь. взагалі вся наша історія вилами по воді писана. ті кого ми називаємо гунами не були монголами. Атіла був білої раси. це видно на портретах.


Атіла на римській монеті.

В Казахстані є плем’я аргин, що перекладається як "білі гуни". Індію також завоювали гуни-ефталіти (білі гуни). В мові гунів зафіксовано 3 слов’янські слова: квас, мед і страва. Візантійці запозичили зачіску-оселедець у гунів і тих греків які її носили називали венетами. Але венети - це назва слов’ян. Тобто скоріш за все гуни були слов’янами. І гуни і слов’яни до речі відносяться до пеньковської культури. Навіть впадає в око, що коли слов’яни були на межі знищення перед готами - на допомогу слов’янам прийшли саме гуни. До речі вождя слов’ян Буса розіп’яли готи саме у нас в Києві на бусовому полі. На той час тут вже існувало якесь місто. Чи столиця готів, чи столиця слов’ян-антів. А стосовно гунів. так поряд з ними в монголії жив народ сянбі (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D1%FF%ED%FC%E1%E8), або як його китайці називали сірбі. грецькі історики теж їх зафіксували у європі під такою назвою.


сірбі в Європі на карті Птолемея.

Ці сірбі - це наші сучасні серби. а гуни через 300 років після Атіли змінили назву. Їхні племена утігурів і кутрігурів взяли собі назву "болгари". Стосовно цих сянбі, то китайці також пишуть, що вони були білої раси. саме сянбі у союзі з китайцями вигнали гунів з монголії.


карта володінь сянбі.

самі китайці стверджують, що в давні часи майже весь китай був населений рудими людьми - "дінлінами (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8B)". Сучасні історики чомусь їх ототожнюють з тюрками. Хоча ці дінліни будували хати зі зрубу, як українці або росіяни, чого тюрки ніколи не робили. Тюрки жили у юртах. І китайці не можуть пояснити звідки на їхній землі взялися сотні глиняних пірамід.


китайські піраміди.

Найбільше пірамід навколо давньої столиці Китаю - Сіаня. Що цікаво, Сіань по англійськи пишеться Xian, а сянбі по англійськи буде - Xianbei. Тобто перша столиця китаю разом з пірамідами була побудована скоріш за все цими сянбі (сербами). Що ще цікаво - перша писемність китаю культури Яншао (http://ru.wikipedia.org/wiki/%DF%ED%F8%E0%EE) майже ідентична писемності культури Вінча з Югославії.


1 ряд - писемність культури Яншао (3-2 тис до н.е.)
2 ряд – проторуські символи зі скульптури Макоші (Костенки, 40-е тис. до н.е.);
3 ряд – письмена Лепенского Вира (7-е тис. до н.е.);
4 ряд – письмо Вінча з Югославії (5-е тис. до н.е.).

Ця культура існувала одночасно з трипільською. А глечики культури Яншао ідентичні глечикам з Трипілля.

Трипільський глечик


Україна. Трипільська культура (5-3 тис до н.е.)


Китайській глечик культури Яншао (3-2 тис до н.е.)

Розпис трохи відрізняється. Але символ інь-янь присутній і в китаї і в трипільській культурі.


Трипільський інь-янь.


Китайський інь-янь.

Тобто після знищення трипільської культури частина людей з України і Югославії пішла в Китай, принесли з собою гончарство і протописемність, побудували міста і піраміди, а через 3000 років китайці вигнали їх з азії і вони прийшли до нас в Європу і стали південними слов’янами. До речі в Китаї зараз регулярно знаходять білошкірі мумії.

ось тут (http://www.ordvor.ru/forum/viewtopic.php?f=44&t=302) про цю мімію говориться і про блакитнооких монголів.
В мене десь написано що Аттіла чи гуни були монголами?
А з міграціями туди-сюди не все так просто, ті ж серби не тільки на Балканах, але і в сучасній Німеччині під імям лужицьких сербів.
А от звідки взялось ствердження про оселедці у гуннів? Доречі, напряму називати їх словянами я б не взявся, ях частину в етногенезі несумнівно, але прям словянами це занадто гарячий висновок, а от відсоток їх уже може коливаться, доречі як і трипільців. А що до наших в Азії, був ще такий собі Ажо, словянин каган киргизів, якого приймали аж в Китаї, як рівного імператору.

Anonymous

April 20 2012, 19:57:42 UTC 7 years ago


Чоловік з народу азіатських саків з оселедцем

А ось знайшов оселедці у гунів.




Виставка гунів в Німеччині


Золотий гунський воїн. Реконструкція московського музею-лабораторії імені М. Герасимова


Весь наряд золотого воїна.


Авар з оселедцем.

Авари - це гунський народ, Наприклад в середньовіччі кавказьких аварців називали ще Хундзами тобто гунцями. Інші хунзи є аж в Пакистанських Гімалаях. До речі ці пакистанські хунзи абсолютно білі.


Пакистанська дівчинка із племені хунза.


До речі у цього племені також, як і в наших козаків є танець з шаблями


А ось український гопак з саблями - дуже видовищно

І нащадки гунів - болгари також носили оселедці (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2). ось цитата з вікіпедії.
"Переклад іменнику булгарських каганів:

* Авітохол жив 300 років. Його вважають засновником роду Дуло.
* Ірнік жив 150 років. Походив з роду Дуло.
* Гостун, регент, правив 2 роки. Походив з роду Ермі.
* Кубрат (Курт) правил 60 років. Походив з роду Дуло.
* Безмер (Батбаян) правив 3 роки. Походив з роду Дуло.

Ці п'ять князів правили царством на іншій стороні Дунаю (територія сучасної України), 515 років з голеними головами"


А ось угорець з оселедцем. Угорці - це гуни, які перейняли угорську мову від сибірських хантів і мансів. Наприклад казахське плем’я аргин (перекладається як "білі гуни") і досі називає себе мадьярами. А сама Угорщина по угорськи і досі називається Хунгарі - тобто країна гунів.

Ще знайшов підтвердження твоїй гіпотезі стосовно того що наш оселедець це повна протилежність лисині католицьких монахів.

"По закону Чингисхана "Ясу", выработанному, как это было говорено выше, культурными среднеазиатскими христианами несторианской секты, а не дикими монголами, – волосы должны быть сбриты, а на макушке оставлена одна только косичка. Высокопоставленным личностям дозволялось носить бороду, а остальные должны сбривать ее, оставляя одни усы." (Взято звідси -> "Стаття про бродників і заговор папи Римського з монголами проти православних християн (http://young.rzd.ru/blog/public/young?STRUCTURE_ID=704&refererLayerId=3832&layer_id=3833&id=16906)")

Несторінство - це суміш православ’я, ісламу і буддизму. воно було поширене серед половців, бродників і навіть серед монголів. 2 монгольських хани були християнами-несторіанами. Про це ще писали папські посли, які відвідували монгольських ханів.
Дівчина не хунза. Вона калашка (дивися в мене в ЖЖ).
Хунза антропологічно є арійцями, але говорять неіндоєвропейською мовою бурушаскі.
Калаші говорять індоєвропейською мовою, середньою між іранською й індоарійськими.
В іменнику болгарських князів немає жодних даних, що зголено саме оселедець. Швидше за все, булгари - гілка аланів, а не гунів (порівняй осетинське прізвище Дулоєви) голили голову, як буртаси-брутахії Карпіні та новітні осетини.
Оселедець булгар виник унаслідок екстраполяції на них зачіски Святослава Венеліном, Вельтманом, а тоді Іловайським. Це історіографічний привід.
Щодо оселедця гунів - хочу писемні джерела. А не реконструкцію. Бо вже гуляє Інтернетом на потіху пантюркістам малюгнок стилізованого під українця печеніга.
Мова хунза - це суміш іранських, індійських і тібетських мов, тому її досі і не можуть віднести до жодної із цих груп. Просто вони живуть на стику цих народів - от і нахапались від них слів. Так само аварці на Кавказі перейшли з гунської мови на дагестанські. Стосовно осетин Дулоєвих, то угорці вірять, що їхній народ походить від осаланського царя Дуло і ще якогось народу. Наші Дуліби - теж від роду Дуло, а друга назва дулібів - волиняни - алани (додавати букву "в" на початку слова - улюблена справа українців, як в словах "огонь" - вогонь). Так само називається і країна аланів у Бельгії - Валлонія. Там теж є білені українські хати. саме слово хата - іранізм. Ну а осетини не мають відношення до сарматів. В осетинів доліхокефалія і гаплогрупа R1b, а в сарматів була брахікефалія і гаплогрупа R1a, як у нас. В нас зы слов’янських племен були тільки древляни (древні. звідси й назва анти. антіквус - лат. - стародавній) і тиверці (греки їх ще в 5 ст. до н.е. називали тірагетами, тірретами, перси - агафірсами, гуни - акацирами). Всі інші наши племена - сарматського походження: сіверяни - савари (саварами і досі називають балкарців свани. савар утворене від савромат), хорвати (хур - з іранської - сонце, в Ірані була область - Хорасан, в узбекистані - Хорезм, в Афганістані - Харахваті - сатрапія імперії Ахеменідів), поляни - роксолани (рокс = русь - світлий (з іранських мов), alani - поляна (з тур. мови. Тюрки багато слів запозичили від іранців)). А більшість осетинських родів не мають відношення до сарматів. У 500--х роках н.е. Перський цар поселив у тому районі согдійців з Узбекистану. Согдійська мова відноситься до східно-іранських (близьких до пуштунської), а сарматські мови відносились до західноіранських (близьких до курдської і перської). Тому й середньовічне місто аланів у Криму називалося Сугдея (Судак) на честь согдійців. Тому осетинська мова майже не схожа на слов’янські, на відміну від тієї ж курдської або перської, з якими у слов’ян дуже багато співпадінь. Нащадки справжніх аланів - це карачаєвці і балкарці. У них бл. 25% R1a. Їхні родові тамги один в один співпадають з тризубами руських князів. У Самі вони один до одного звертаються за допомогою слова "алан". А інші народи називають їх аланами і асами - осетини і мінгрели. В Росії серед фіно-угорських народів нащадками сарматів є ерзя (сармати аорси), марійці (стара назва - черемиси або сярмис) і чуваші (походять від саварів). Усі ці народи носять білі вишиванки, що дуже кдається в очі, бо росіяни носять червоні фіно-угорські косоворотки. Чуваші і марійці носять на голові шоломи і кольчуги з монет (у жінок). Виглядає це, наче сарматки амазонки. Такі ж головні убори є у болгарок. У них дуже великий процент гаплогрупи R1а: 39-45,7%% у ерзі, 29-47% у маріців в різних районах, 32% - чувашів. Марійці використовували трембіти такі, як наші гуцули.

kostyantyn1979

February 17 2013, 15:04:11 UTC 6 years ago Edited:  February 17 2013, 15:09:48 UTC

З осетинською мовою в української повно співпадінь, наприклад, Дон (вода), Хорс, хата (саме в осетинській к переходить у х), халява, халамидник, халабуда, холоша, сага, кир-кир (стародавнє позначення сміху - наявний у запорозьких легендах і в Квітки-Основ"яненка варіант до хі-хі, ха-ха), гулий, рундук, козак (дозорець, прикордонник), чага (рабиня), томара (стріла) і сила-силенна інших слів. Скіфські, сарматські й аланські імена тлумачаться саме з осетинської (якщо читати Абаєва, Міллера, Ковалевського, Скитського, Бейлі, Чонга, Харматту, Вітчака, Кулланду та багатьох інших академічних учених, а не сайти тюркських шовіністів). Аланський Зеленчукський напис 12. століття читається осетинською, аланські глоси 13. століття - теж, а яський словник із Угорщини 16. століття - осетино-угорський.
Сугдаг - осетинською "чистий, святий". Саме в осетинській мові є знамените українське "г".
Карачаєвці й балкарці - нащадки переселених кримським ханом татар, які за три століття асимілювали осетинське й адигське населення, запозичивши епос і вірування. Проте весь цей тюркський набрід не пам"ятає подій до 17. століття, в той час як осетини пригадують і нашестя Тамерлана, і все інше.
У легендах балкарців і карачаєвців прямо розказується, як їхні предки прийшли з Криму, як праотець Карча тікав від ханів Гіреїв. "Алан" вони звертаються не лише один до одного, але й до чужинців, і етимологічно те звертання не має ніякого стосунку до етноніма. Зверни увагу на наголос у звертанні "алан": Падає він на початкову, першу голосну "а". Тобто, не алААн, а ААлан. Насправді це запозичене з осетинської звертання (південні говірки) "Алæ"... - Алæ, шы фестут? Алæ, куди (ви) поділися? Де "алæ" невизначене "ти", "ви", "вони". Натомість осетини мають давню самоназву "аллон", і в їхніх казках велетень каже: "Тьху-тьху, аллонським духом пахне"!
Аланське походження карачаєвців і балкарців - вимисел їхніх горе-істориків 1960-х років, зациклених на своєму виселенні, зокрема, прикутого до інвалідного крісла божевільного Мізієва або Байчорова, що підробляв за допомогою паяльної лампи тюркські руни. Ці вимисли тиражують нині в Інтернеті різні пантюркські дебіли, з яких ніхто не є фаховим істориком або філологом. Брехня про согдійців належить економістові. Часто це взагалі школярі. Взагалі, карачаєвці й балкарці є дуже обмеженими інтелектуально й агресивними, на відміну від здібних, жвавих, гуморних, дуже європейських за стилем спілкування й поведінки осетинів, яких і зовні легко сплутати з українцями. Часом і не повіриш, що ця дівчинка або дідусь не говорять по-нашому.
У той час як риси балкарців кидаються в очі.
Аланами з них є лише асимільовані осетини.
Ще у 17. столітті царевич Вахушті у своєму нарисі географії визнавав населення Балкарії осетинами. Ще у 18. столітті балкарці були двомовними й говорили осетинською та кримсько-татарським діалектом. Ще в 19. столітті в грузинських документах чегемці й інші значаться ким? Правильно, осетинами. Ще у 20. столітті сиві діди раділи, зачувши від гостей із Осетії осетинську мову, пояснювали, що це ж вони так говорили, а нині село все перейшло на тюркську. Балкарці здебільшого не розуміють значення топонімів і гідронімів
Чуваші походять не прямо від аланів, у них потужні індоіранські сліди, це фіни, на яких уплинули індоарії, мордвини ж асимілювали буртасів (річкових, бродових, переплавних асів, себто аланів, осетинів) і балтів. І всі ці народи мають спільні слова з осетинами.
Не варто повторювати тюркську мачню, тюрки - щури цивілізації, котрі прагнуть собі приписати всі здобутки минувшини, чучмецьке пацюччя брехливе. Українську історію треба чистити від тюркства, гнати його звідтіля поганою мітлою.
Я й не повторюю тюркську маячню. Якщо розібратися то булгари - предки балкарців не були тюрками. в них був абсолютно інший рунічний алфавіт, близький до сарматських тамг. Потім балкарці перейшли на тюркську мову. Звичайно, якщо народ перейде на іншу мову - він вже не зрозуміє своїх географічних назв. От ми - сармати, що перейшли з іранської на слов’янську мову і вже чимало населених пунктів розшифрувати не можемо. Те ж дніпро наприклад. Без іранського Дана і рос - його не розшифруєш. Той же Дністер - дана - тірас - ріка тиверців. Та ж сама сіверщина від назви савроматів. А зі слов’янських мов вона аж ніяк не виводиться, Сіверщина не на севері знаходиться. В нашій мові таких слів вже нема. Оте от фрикативне - г - воно і в інших іранських мовах є. Алани під час великого переселення народів заселили пів Європи. Ту ж Валлонію у Бельгії, нашу Київщину, Волинь, у польщі землю полян, у Німеччині землі волинян, у Бретані у Шампані у Бургундії, у Каталонії і в Африці. сумніваюсь, що після цього на кавказі залишились ще якісь алани. прийшли булгари (іранці) і взяли свобі їхню назву. а з Согдіани перси переселили сюди согдійців. Звичайно після цього яський глосарій буде співпадати зі словником осетин. бо це було вже після 5 століття, коли согдійці були поселені в Осетії. А от як ви поясните брахікефальність сарматів і те що сучасні осетини доліхокефальні і те що у сарматів і осетинів абсолютнорізні гаплогрупи - я не розумію.
Булгари, що дійсно були іраномовними, - не предки балкарців, хіба що в сучасних інтернетних вигадках тюрків.
Тюркомовні предки балкарців і карачаївців прийшли з Криму під час правління ханів Гіреїв - і заселили осетинські ущелини. Не було в них ні рун, ні алфавітів, ні нартівського епосу, частину якого вони приписали собі вже після репатріяції, тому серйозні вчені просто ігнорують видання після 1960-х років. Вони - наймолодший на Кавказі народ, що, зрозуміло, в умовах сусідства зі стародавніми автохтонними (адиги, вайнахи) й славетними давно осідлими (алани-осетини) етносами їх дуже засмучує. Це їх осадили на Кавказі чужоземні ворожі правителі.
І тому, щоб довести свою автохтонність, придумана казка про перські гарнізони, про согдійців. Ідіотична з точки зору фонетики іранських мов, ще й вимагає ігнорування етимології імен, топоніміки й глос. Я особисто знаю мого ровесника-карачаївця, який її й придумав. ВІн не приховує, що це зроблене з патріотизму. Він сам на економіста вчився в Туреччині, а його патрон в "карачаєвській історичній науці" - юрист за освітою з Москви. Обоє є фантастами.
Чому я не повинен вірити вченим зі світовим ім"ям різних політичних поглядів і національностей, а маю поділяти ура-патріотичну маячню пари недовчених тюрків, якій ніхто уві світі не вірить? Я взагалі тюрків зневажаю й маю на це повне право, й ніякі ці виродки не спадкоємці когось там...
Я зневажаю породу українських краєзнавців, цей виплід Совка, за їхнє поклоніння тюркодебілам і смакування тюркщини.
Валлонію і Волинь вважаю кельтськими, а не іранськими назвами, як і валлійців.
Аланською є гаплогруппа G, котра наявна в українців удосталь. Вона ж - в угорських аланів-ясів, вона ж - у всіх місцях, де ступала нога алана-осетина.
Щодо R1a1, то скіфів, сарматів і аланів ще досі ніхто не міряв, якщо говорити про Причорномор"я. Швидше всього, G буде, а R1a1 - інтерпольована на чорноморських скіфів гаплогрупа носіїв тагарської культури, що може бути лише скіфізованою й віддалена від території України кілометрами й кілометрами...
Назва балкарців вказує на їх булгарське походження. Та й гаплогрупа R1a є і у балкарців і в чувашів (нащадків саварів, а савар - назва, якою називають свани балкарців) і в поволзьких татар (нащадків волзьких булгар) і в балканських болгар і в наших лівобережних українців - нащадків сіверян-саварів. А звідкіля у скіфів і сарматів мала взятися кавказька гаплогрупа G причому в домінуючих масштабах? Домінуючі масштаби можуть бути, якщо народ походить з кавказу. Для скіфів і сарматів Кавказ був окраїною їхнього світу. вони на ньому не жили. вони жили в степах, а корінні кавказькі народи жили в горах. В українців лише 4% гаплогрупи G. А в часи Черняхівської культури більшість населення України складали саме сармати. І в наш час ми помічаємо що в українців до 55% гаплогрупи R1a - арійської гаплогрупи. Саме ця гаплогрупа є і в великій кількості у марійців (які на картах ще 100 років тому позначалися як сярмис - сармати) ця ж гаплогрупа була в азіатських скіфів. Чому азіатські скіфи генетично мають відрізнятися від європейських? був один народ. Частина вирішила залишитись на батьківщині, а частина пішла в Європу, бо в Азії не вистачало пасовищ.

Чому балкарці з карачаївцями мають приходи звідкісь із Криму? Якщо тим же Гіреям належали землі і на Кубані - той же Кавказ фактично.

Стосовно генетичної різниці між осетинами і сарматами і різниці в формі черепа - ви так і не пояснили. Ми українці, відносимось до мезокефалів, а осетини - брахікефали. Абсолютно різна довжина обличчя. Стосовно нартівського епосу, то Ісус Христос теж не в нас народився. А ми чомусь в нього віримо, а євреї, в яких він був - в нього не вірять. Релігії мігрують з народу на народ, так само як мови. Я 2 години копався по осетинському словнику і знайшов лише 5 індоєвропейських слів спільних хоч з якоюсь відомою мені мовою. У нас з іспанською або англійською мовою значно більше співпадінь. Шукав я по тим словам, які залишаються стабільними у всіх народів: мама, тато, брат, сестра, сонце, ніч і так далі. Натомість. коли я відкрив "Список сводеша для индо-иранских языков" - є така стаття в вікіпедії. Там на кожну з західноіранських мов: на перську на курдську було більше 30 співпадінь зі слов’янськими мовами зі 100-та слів. тобто кожне третє слово співпадало. А в тій же пуштунській співпадінь значно менше (пуштунська так само як осетинська відноситься до східноіранських мов).

А ніхто і не піднімає патріотизм тюрків. Вони дикі і всім це відомо. Арії теж були дикими. У сарматських амазонок був звичай, що поки амазонка не вб’є 3 ворогів - вона не має права вийти заміж. Тому амазонки постійно нападали на сусідів. Дикість? Те саме у тюрків. Тюрк не мав права одружитися поки не вб’є скількись там ворогів. Дикість? Ось через це і тюрки нападали на ворогів. І в нас ця дикість була. Римляни викуповували у роксоланів 100 000 полонених. Роксолани викрадали римлян так само як тюрки в середньовіччі викрадали нас на ясир, щоб продавати в рабство. Нам внушили що тюрки так тільки слов’ян викрадали. А справа в тому, що для тюрків - усі сусіди - це потенційни ясир. Відомі випадки вирізування тюрками цілих тюркських народів. Так Чингізхан вирізав меркітів. Те саме говорять і греки про сарматів. Сармати вирізували цілі скіфські села і забирали скіфів у рабство. Ще 150 років тому під час кавказької війни терські козаки відрізали голови ворогам і настромлювали їх на палі. Те саме було і у скіфів і у массагетів, наприклад цариця Массагетів голову Кіру, перському царю відрізала і вкинула в бурдюк з кров’ю, щоб він напився крові. Печеніги так само за скіфським звичаєм зробили чашу з голови Святослава. Ми цивілізувалися. Тюрки - ні. Досі не віриш, що ми з тюрками маємо спільне культурне походження? Подивись в яндексі "флаг Бурятии", "флаг Шовгеновского района Адыгеи", "флаг крымских татар" - там жовто-блакитні тризуби. Жовто-блакитні прапори і в Румунії, Молдови, у донських козаків. Тризуб - сарматський символ. Пошукай в яндексі "тамги боспорских царей" - там кримські тризуби, якими ці царі-сармати користувалися.

А причом тут Уельс? - англійська назва до нашої Волині і французької Валлонії? Алани називали себе алон - звідси і Валлонія, звідси й Каталонія (гот-аланія). А самоназва Уельсу - Кемрі - тобто кіммерійці. Важливо не те, як тебе інші називають, а те як ти сам себе називаєш.

kostyantyn1979

6 years ago

molodyj_gutsul

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

molodyj_gutsul

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

molodyj_gutsul

6 years ago

xtrabass

6 years ago

molodyj_gutsul

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

molodyj_gutsul

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

xtrabass

6 years ago

molodyj_gutsul

6 years ago

xtrabass

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

В нас нема генетичної схожості з осетинами. абсолютно різні гаплогрупи. зато є однакова гаплогрупа з ккарачаївцями і балкарцями. це гаплогрупа R1a - арійська гаплогрупа. Якщо ви не в курсі, то більшість сучасних тюрків носить абсолютно іншу гаплогрупу - R1b (казахи, кримські татари, башкири). Це теж арійська гаплогрупа, але до скіфів і сарматів вона не має відношення. Ця гаплогрупа у кельтів і в германців. Тобто тюрки невіть не мають своєї не арійської гаплогрупи. Вони всі перейшли з індоєвропейських мов на тюркську. Відбулося це в часи великого тюркського каганату. 5 ст. нашої ери. Багато тюркських слів звучать майже так само в кельтських і германських мовах. Генетика в них же однакова. Наприклад слово ман - людина. У туркменів і в германців в назвах воно присутнє. Атта - значить батька і в готській і в тюркських мовах.. Тюркський бог Тенгрі - це той же кельтський Тараніс.. Готське конаг - король - тюрки перекрутили на каган - великий хан. Саме слово хан - санскритське. Хун з санскрита значить князь. Санскритське "чатур" і в тюрків так само звучить і те саме значить - шатро.. Тюркі тому такі дикі, що вони пронесли оту саму дикість, яка була в аріїв. Арії теж ордами нападали, захоплювали нові землі і знищували інші народи. Просто на заході ми цивілізувалися, а вони свою дикість зберегли. Кожна орда тюрків, що приходила на захід цивілізувалася і ставала слабкою і її підкорювала сильніша орда зі сходу, бо вона була не цивілізованою. Ось так і ми більш цивілізовані ніж орда зі сходу (москалі) тому вони нами 300 років володіли. Щоб зробити їх слабкими - їх треба цивілізувати - тоді їх підкорить дикіша орда зі сходу - мусульмани.
Ні, каган - хакан від іранського хвакан, само-держець, хатун - від того ж кореня, і вся ця фігня про каганати та їхню велич - багато в чому вигадка Бернштама та його ворога Гумільова, в іноземній літературі пишуть стриманіше.
В Союзі тюрки були другим після слов"ян суперетносом, їх належало ублажати всіляко, відвести їм величне місце в історії. В Союзі також панувала доктрина ізоляціонізму, за якою всі його народи мали спільне історичне минуле, а отже, й спільну долю, таке собі обгрунтування існування великої країни.
При цьому з народами з-поза кордонів вони не повинні були мати занадто багато зв"язків.
Українці та білоруси були особливо братні росіянам, а не полякам і лужичанам. Про кельтські культури з території України писали, що вони лише кельтоподібні, але не справжні кельти - бо ті ж за кордоном живуть. Готів-черняхівців записали в слов"яни.
Молдаванам приписували зв"язки зі слов"янами більші, ніж із рештою румунів і іншими романцями. Осетинів намагалися зробити рідними вайнахам і адигам, навіть підробляли дані антропології. Талишів Азербайджану узагалі заборонили згадувати. Оминали багато писати про белуджів Туркменістану й курдів.
Черняхывська культура - це не лише готська культура. Черняхівська культура ділиться ще на слов’янську і дакську. Археологи їх відрізняють. А молдавани і є румунізованими слов’янами. і це чітко видно з карт "генетических расстояний от украинцев". Герб молдови - Бик. Трипільський бик. Після падіння трипільської культури населення звідси не мігрувало. Воно і досі там живе. Змінювалися лише назви. Корінь в усіх назвах був "тур" - бик. Перси їх називали агафірсами (писалось через букву тета, тому правильніше було б читати "агатірси"). Греки їх називали тірренами, або тіра-гетами (агатірси задом наперед. "а" відпало. гет+тірас). Гуни їх називали акацирами (трохи спотворена назва агафірсів). Ну а ми назвали їх тиверцями. Назва Дністра дослівно означає Дана Тірас - річка тиверців. Тур - з української - бик. Таурос - з грецької - бик. торо - з іспанської бик. Герб нашої ж Буковини - теж бик. Тобто буковинці - такі ж нащадки тиверців, тільки вони не перейшли на румунську мову. Всі географічні назви Молдови мають слов’янську етимологію. Ну а стосовно слов’яномовності грецьких тірретів. То один з притоків Дунаю зветься в наш час "Бистріца". Греки спитали місцеве населення, як називається Дунай і отримали відповідь - Бистріца. Для місцевих жителів, які ніколи не бачили витоку дунаю їхня рідна бистрица і буде витоком Дунаю. Греки відкинули кілька букв - вийшла назва Істр - антична назва Дунаю. Ще один приклад відкидання греками букв зі слов8янських назв: син царя оцих от Агатірсів приїхав у грецію навчатися. Греки назвали його Анахарсіс. Але навіть сліпому помітно що ім’я дуже схоже на наше слово "Знахар" ("зн" греки відкинули). Ну а в назві "Агатірси" вгадується наше слово "багатирі" ("б" греки відкинули). Слово "бага" - бог - скіфське слово, а "тир" - бик. Бог бик у слов’ян - це Велес. 4 слова і в усіх у них греки за одним і тим же правилом повідкидали перші 1-2 букви.

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

kostyantyn1979

6 years ago

Про татар щось таке чув.

Anonymous

April 20 2012, 19:59:52 UTC 7 years ago


Чоловік з народу азіатських саків з оселедцем

А ось знайшов оселедці у гунів.




Виставка гунів в Німеччині


Золотий гунський воїн. Реконструкція московського музею


Весь наряд золотого воїна.


Авар з оселедцем.

Авари - це гунський народ, Наприклад в середньовіччі кавказьких аварців називали ще Хундзами тобто гунцями. Інші хунзи є аж в Пакистанських Гімалаях. До речі ці пакистанські хунзи абсолютно білі.


Пакистанська дівчинка із племені хунза.


До речі у цього племені також, як і в наших козаків є танець з шаблями


А ось український гопак з саблями - дуже видовищно

І нащадки гунів - болгари також носили оселедці (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2). ось цитата з вікіпедії.
"Переклад іменнику булгарських каганів:

* Авітохол жив 300 років. Його вважають засновником роду Дуло.
* Ірнік жив 150 років. Походив з роду Дуло.
* Гостун, регент, правив 2 роки. Походив з роду Ермі.
* Кубрат (Курт) правил 60 років. Походив з роду Дуло.
* Безмер (Батбаян) правив 3 роки. Походив з роду Дуло.

Ці п'ять князів правили царством на іншій стороні Дунаю (територія сучасної України), 515 років з голеними головами"


А ось угорець з оселедцем. Угорці - це гуни, які перейняли угорську мову від сибірських хантів і мансів. Наприклад казахське плем’я аргин (перекладається як "білі гуни") і досі називає себе мадьярами. А сама Угорщина по угорськи і досі називається Хунгарі - тобто країна гунів.

Anonymous

April 20 2012, 20:01:08 UTC 7 years ago


Чоловік з народу азіатських саків з оселедцем

А ось знайшов оселедці у гунів.




Виставка гунів в Німеччині


Золотий гунський воїн. Реконструкція московського музею


Весь наряд золотого воїна.


Авар з оселедцем.

Авари - це гунський народ, Наприклад в середньовіччі кавказьких аварців називали ще Хундзами тобто гунцями. Інші хунзи є аж в Пакистанських Гімалаях. До речі ці пакистанські хунзи абсолютно білі.


Пакистанська дівчинка із племені хунза.


До речі у цього племені також, як і в наших козаків є танець з шаблями


А ось український гопак з саблями - дуже видовищно